Сікачі

Сікачі - страшна зброя світлих дигерів.

Пилка-кастет-транспортир. Сікачі: віріант

Віра з сікачами

Перше враження

Ніде раніше такої зброї Радисту бачити не доводилося. Сікачі нагадали Радисту одночасно пилу, кастет і шкільний транспортир, тільки набагато більших розмірів.

Основа транспортира - дерев'яна або пластикова ручка, за яку весь сікач утримувався в руці. Інша частина - з твердої сталі. По круглому контуру «транспортира», як промені, виступали п'ять гостро заточених зубів, довжиною в палець кожен.
Сікачем можна було наносити прямий удар, бічний, рубати, бити навідліт - у будь-якому випадку один з зубів або різав, або колов ворога.
Це було і зброєю захисту: сікачем можна було блокувати удар меча, лезо якого ковзало по крайках зубів і зупинялося, а, якщо пощастить, то й застрягало у спеціальних ущелинах між зубами.

З дитячих років дигери привчалися до володіння сікачами. Ката з сікачами - улюблене мистецтво і єдиний вид спорту дигерів. І це було бойовим мистецтвом.

У бою один досвідчений дигер міг на рівних боротися з двома і трьома мечниками.

Необхідність розробки спеціальної зброї виникла через особливості приміщень, в яких дигери, як правило, перебували. У вузьких коридорах і ходах мечем було важко розмахнутися - обов'язково зачепиш або стіну, або стелю, або свого товариша. Меч ставав більше тягарем, аніж зброєю нападу. Інша справа - сікач.

Застосування

Автор захоплено розповідає, і тим самим захоплює читача, описуючи сцени майстерного володіння дигерами своєю зброєю:

Стрічковиків було багато. Ставши щільним строєм і наїжившись мечами, вони намагалися не підпустити до себе дигерів. Але тіснота, в якій вони товпилися, заважаючи один-одному, не давала ніякої можливості для маневру і нанесення різких ударів. Дигери, змінюючи одне одного, по двоє і по троє, неначе під'їжджали до строю Стрічковиків. Вони танцювали чудовий танець, якому позаздрили б у свій час кращі майстри кунг-фу і капуейро. Немов вовчки, вони крутилися, підстрибували, присідали, постійно переміщаючись назад, вперед і в сторони, розбігаючись, роблячи кілька кроків по вертикальних стінах переходу, і м'яко зіскакуючи на підлогу. Сікачі, постійно і швидко обертаючись, створювали суцільну сріблясту напівпрозору хмару.

Здавалося, це просто танець, і миттєві випади рук були майже непомітні. Тільки чомусь Стрічковикки один за одним скрикували, кинувши зброю і падаючи з розсіченим животом або перерубленою гомілкою. Вони просто не встигали своїми довгими мечами завдати удару по танцювальникам.

Стрічковикки, спостерігаючи зростаючу гору трупів, відступили назад. Їх командири, зрозумівши в чому справа, заволали:

- Всі вперед! Не стояти на місці! Рухатися! Підбігайте ближче і рубайте їх!

Стрічковикки спершу невпевнено рушили вперед, а потім побігли на дигерів. За кілька секунд дигери і Стрічковикки змішалися у тунелі.
Антончик, перебуваючи в бойовому трансі, крутив сікачами. Усі знали, що ніхто так не вмів битися в тісноті тунелів, як дигери.

Шаблон:Муос

Книги серії Метро 2033‏‎