Свєтка

Свєтка, Свєта — в тому, мирному житті однокласниця, а тепер і дружина головного героя книги «Війна кротів» Сайгона.

Молода красива жінка із бойовим характером.

Перша зустріч

Вперше бачимо на «фермі», куди із сокирою в руках прибігла рятувати чоловіка від нападників.

- Бавишся? - Свєтка підкралася непомітно, поки Сайгон сюсюкався з сином. - А говорив, працювати будеш.

Ну як же в бійці без неї? З'явилася на виручку, прихопивши дробовик - у Мітьки Компаса відняла, не інакше. І сокиру в чохлі на поясі.
Сайгон поморщився: сокира годиться, а ось дробовик... Його могло заклинити в самий відповідальний момент або ще що. Та й взагалі Сайгон недолюблював вогнепальну зброю: гуркоту багато, кулі рикошетять від стін, летять куди хочуть... Він роблено насупив брови, дивлячись на дружину:

- Чого прийшла? Свято закінчилося?

Свєтка знизала печами. Налиті груди її при цьому колихнулись так, що у фермера затиснуло всередині - ніби в перший раз красу таку побачив.
Свєтка відкинула за плече неслухняне пасмо волосся.

- Так, адже пацан батька кинувся рятувати, а я за ним. Думаєш, з-за тебе примчала? Дуже треба!

Спогади

Сайгон спустився на платформу з Андрійком на руках. Свєтка граціозно пливла поруч. У будь-який момент вона готова вихопити сокиру. Роки мирного життя так і не витравили з неї жах перших днів в підземці. Струнка фігура, округлі стегна... Стільки років разом, вважай з самої евакуації, а Сайгон все не намилується дружиною.

І раптом перед очима промайнуло: корейський джип, пробки на дорогах, перекошені від страху обличчя...
Сергій постійно закривав очі, побоюючись, що «русічка» зіб'є неросторопну бабку або матусю з коляскою. Він притискував до грудей клітку з кроликом Степашкою. Поруч, на одному з Сергієм кріслі, сиділа Свєтка, найкрасивіша дівчина школи. Їй довірили евакуювати товстого, вічно сонного хом'яка Кузьму. Інші хлопці з юннатського гуртка розташовувалися позаду. Порятунку підлягали також рибки в акваріумі, вужі, яких наспіх запхали у трилітрову банку, та папуги...

В той день в тунелі метро Свєтку мало не зґвалтував невідомий десантник, але Майор застрелив ґвалтівника...

Вдома

- Ось ми і вдома! - радісно повідомила Свєтка біля порогу гіпсокартонної хатки в дві кімнатки. Крутіше на Святошині апартаменти тільки у начальства, у Матвія Олексійовича.

Сайгон скривився і відвернувся.
У дружини це добре виходило - радіти самим повсякденним речам. Купила у караванщиків глобус для Андрійка, щоб знав, яка у нас планета кругла, - і задоволена. Палець обпалила, чаклуючи над електропіччю, - сміється, каже, до весілля - золотого! - точно заживе. Зазвичай Сайгону подобалася ця риса характеру дружини. Але не сьогодні.
Сьогодні його все дратувало.

Шаблон:ПерсКрот

Книги серії Метро 2033‏‎