Святошин

Святошин — рідна станція Сайгона; станція, з якої все розпочинається.

Святошин давно жив мирним життям. Після перших буремних років у підземеллі, коли після ядерного апакаліпсису всі воювали з усима, вже встигло народитися і вирости нове мирне покоління дітей підземелля.

Побут

Гріх скаржитися, вірно. Їжі вистачає: кролятина, гриби, слимаки, картопля, навіть подібність чаю з цвілі - і тобто! Побут за багато років якось налагодили. Тому й населення станції з кожним роком збільшується, вже зараз місця не вистачає, а що буде далі?..

Уперше ми потрапляємо до Святошина, вийшовши із «ферми» Сайгона за кілька хвилин до Нового року. Посеред платформи пластикова новорічна ялинка. Це особлива історія: ризикуючи підхопити солідну дозу опромінення, її в свій час притягнув з Поверхні Мітька Компас. Найдивовижніше, що керівництво Святошина Мітьку Компаса за ялинку преміювало. Мовляв, спасибі, дорогий товариш. А коли здоров'я у невдалого мародера зіпсувалося з-за опромінення (так стверджував Мітька), йому призначили довічний спецпайок.
За роки пластик не вицвів, ялинка була, що називається, вічнозелена. Майор подарував потім станції цілу коробку іграшок і ватного Діда Мороза. Ні в кого в метро не було ялинки, ніхто не відзначав Новий рік, а на Святошині це свято шанували найголовнішим. Уловивши вигоду (спецпайок! довічний!), багато мародерів намагалися втюхати святошинському керівництву першотравневі кумачі, привітання до Дня Перемоги і Восьмим березня, але - на жаль...