Метропедія

Муос — від абревіатури МУОС [1]. Книга перша [2] про постапокаліптичний Мінськ. Автор Захар Петров

Муос Карта 01

Карта Муоса



Замість вступу[]

«Дай Бог, щоб всі тут написане, залишилося фантастикою.»
~ Захар Петров.


Пройшли десятиліття після Удару - війни, в якій провідні країни світу випустили весь арсенал ядерної, хімічної, бактеріологічної, біологічної і мутагенної зброї. В один день цивілізація впала. Поверхня планети стала непридатною для життя людей з-за радіації і мутантів, що її населили.

Жалюгідні залишки людства тіснилися в самому величезному бомбосховищі світу - Московському метро. З-за відсутності зв'язку і транспорту населення метрополітену розпалося на десятки роз'єднаних і ворогуючих між собою станцій-держав із різними соціальними та державними ладами: Червона Лінія, де заправляли комуністи, Четвертий Рейх - лігво фашизму, Поліс - центр освіти, Ганза - держава торговців [3] та інші.

Окрім голоду, хвороб і воєн підземній цивілізації загрожували мутанти, бандити, сатаністи, непереможна біомаса під Кремлем і ціла серія непояснених явищ.

Метрожителі думали, що гірше, ніж у Московському метро, бути не може ніде.
Але вони помилялися...

Про МУОС[]

Могутні держави, роблячи ставку на військову перевагу після обміну ударами, всіма силами намагалися в першу чергу врятувати свої збройні сили. Білорусі це свідомо не світило. Тому основні зусилля були спрямовані на порятунок мирного населення.
Було вирішено в терміновому порядку переобладнати під бомбосховища всі наявні підземні споруди. На відміну від Москви, в Мінську під потенційні сховища переобладнувалися не тільки станції метро, але і передстанційні тамбури, підземні переходи, підземні магазини, підвали багатоквартирних будинків і будівель організацій і навіть колектори і системи каналізації.
Під землею будувалися додаткові ходи, що замикають підземні споруди в один комплекс. Запасалися продукти, медикаменти, генератори. Був здійснений в терміновому порядку, при прискореному вливанні коштів, проект будівництва геотермальної електростанції в центрі Мінська, що перетворювала енергію внутрішніх шарів землі в електричну. Була перероблена стратегія оборони країни.

Фактично Валерій Іванюк [4] скоїв злочин, своїми таємними декретами і указами порушуючи прийнятий Парламентом бюджет держави. У столиці функції з будівництва, введення в експлуатацію, координації і управління спорудами цивільної оборони здійснювала створена секретна організація з назвою Мінське управління оборонних споруд.
Скорочено - МУОС.

Початок. Москва[]

Мама Ігоря була звичайною російською фашисткою. В одній із підземних лабораторій Четвертого Рейху вона проводила експерименти, в ході яких планувалося із дітей «чурок» зробити хороших російських дівчаток і хлопчиків. Наркозу в підземеллі не вистачало для російських арійців, тому на чурок його витрачати ніхто і не збирався. Хоч вони і вмирали в ході наукової діяльності, але Метро поповнювало нові і нові примірники для дослідів. Шестирічна дівчинка без кришки черепа і мама, що колупається пінцетом десь у мізках ще довго снилися вже дорослому хлопцеві.

Після захоплення їхньої станції, загибелі матері Ігоря, як фашистського сина, хоч і залишили жити, але всі вважали виродком. Єдиною людиною, що ставився до нього нормально, був старий радіомайстер, що й став Ігоревим вчителем.

В ході міжстанційної операції «Цивілізація» саме Ігореві вдається почути радіосигнал з далекого невідомого Мінська. Його як радиста включають у склад об'єднаної команди москвичів. На честь колишньої міжнародної організації ООН [5] загін назвали унівцями.

До Мінська унівці дістаються на надсекретному урядовому вертольоті «Камбала» із ядерним реактором. Прямо на борту вертольота їх вже чекають пригоди.

Мінськ. Початок[]

Розроблене в лабораторіях Пентагону Воно в хвилі першого удару попало в Мінськ. Самодостатній монстр, не позбавлений інтелекту, може поділятися на безліч часток, живиться будь-якою білковою їжею. Найбільше полюбляє людські мізки, бо з нейронів здатне зчитувати інформацію. Телепативно Воно підтримує зв'язок з іще більш потужним монстром, яке в книзі Метро 2033 описане як Кремлівська жижа.

Воно мало не захопило вертоліт. Загонові унівців ледве-ледве вдається знищити монстра.

У сховищі на Поверхні бійці знаходять загиблу сталкершу і листа від неї: саме ця молода жінка надсилала радіосигнали з Мінська, один з яких і був запеленгований Ігорем.

Рятуючись від лісників, унівці попадають в підземний Муос.

«Держави» Муоса[]

Подорож починається з Партизанських станцій. Чому партизанських? Американці із бази, дислокованої в Литві, дізналися про мінське метро і на семи вертольотах почергово перекинули частину особового складу під Мінськ. Загарбники жорстоко розправилися із захисниками станцій [6] Так в Муосі виникла Америка.

Американці ввели саме дике рабство. Проте, не такий народ білоруси, щоб терпіти довго наругу над собою. Ці люди довго залишаються «поміркованими», проте, не потрібно ніколи «наступати на хвіст» цілому народу. Під проводом діда Талаша [7] загін мінчан Поверхнею дістається Америки. В ході рейду відбивають ряд станцій. Так виникли Партизанські станції.

Окрім того є Центр із своїми УЗ-1 - УЗ-9 [8]

Герої[]

Виноски[]

  1. Мінське Управління Оборонних Споруд
  2. Продовженням є Муос. Чистилище
  3. Такі-собі нью-буржуа
  4. Останній Президент Білорусі
  5. З їх абревіатурою UN — об'єднані нації
  6. У нападників було повно вогнепальної зброї, в той час як захисники мали лише холодну; із метальної зброї в моду поступово входили арбалети
  7. Це шанобливе прізвисько старий дістав на честь білоруського героя-партизана з Другої світової
  8. УЗ — рос. уровень значимости — фактично введена кастова система, де перший рівень мають Учені із Вченої ради, дев'ятий мутанти і «злочинці», яких «демократична цивілізація Муоса» живцем спалює на Поверхні, примушуючи обробляти картопляні поля


Шаблон:КнигиМетро2033[]

  1. Калашников Тимофій - псевдонім авторського колективу


Шаблон:Муос[]

  1. А могли би і бути

Книги серії Метро 2033‏‎