Муос — від абревіатури МУОС [1]. Книга перша [2] про постапокаліптичний Мінськ. Автор Захар Петров
Карта Муоса
Замість вступу[]
- «Дай Бог, щоб всі тут написане, залишилося фантастикою.»
- ~ Захар Петров.
- ~ Захар Петров.
Пройшли десятиліття після Удару - війни, в якій провідні країни світу випустили весь арсенал ядерної, хімічної, бактеріологічної, біологічної і мутагенної зброї. В один день цивілізація впала. Поверхня планети стала непридатною для життя людей з-за радіації і мутантів, що її населили.
Жалюгідні залишки людства тіснилися в самому величезному бомбосховищі світу - Московському метро. З-за відсутності зв'язку і транспорту населення метрополітену розпалося на десятки роз'єднаних і ворогуючих між собою станцій-держав із різними соціальними та державними ладами: Червона Лінія, де заправляли комуністи, Четвертий Рейх - лігво фашизму, Поліс - центр освіти, Ганза - держава торговців [3] та інші.
Окрім голоду, хвороб і воєн підземній цивілізації загрожували мутанти, бандити, сатаністи, непереможна біомаса під Кремлем і ціла серія непояснених явищ.
Метрожителі думали, що гірше, ніж у Московському метро, бути не може ніде.
Але вони помилялися...
Про МУОС[]
Могутні держави, роблячи ставку на військову перевагу після обміну ударами, всіма силами намагалися в першу чергу врятувати свої збройні сили. Білорусі це свідомо не світило. Тому основні зусилля були спрямовані на порятунок мирного населення.
Було вирішено в терміновому порядку переобладнати під бомбосховища всі наявні підземні споруди. На відміну від Москви, в Мінську під потенційні сховища переобладнувалися не тільки станції метро, але і передстанційні тамбури, підземні переходи, підземні магазини, підвали багатоквартирних будинків і будівель організацій і навіть колектори і системи каналізації.
Під землею будувалися додаткові ходи, що замикають підземні споруди в один комплекс. Запасалися продукти, медикаменти, генератори. Був здійснений в терміновому порядку, при прискореному вливанні коштів, проект будівництва геотермальної електростанції в центрі Мінська, що перетворювала енергію внутрішніх шарів землі в електричну. Була перероблена стратегія оборони країни.
Фактично Валерій Іванюк [4] скоїв злочин, своїми таємними декретами і указами порушуючи прийнятий Парламентом бюджет держави. У столиці функції з будівництва, введення в експлуатацію, координації і управління спорудами цивільної оборони здійснювала створена секретна організація з назвою Мінське управління оборонних споруд.
Скорочено - МУОС.
Початок. Москва[]
Мама Ігоря була звичайною російською фашисткою. В одній із підземних лабораторій Четвертого Рейху вона проводила експерименти, в ході яких планувалося із дітей «чурок» зробити хороших російських дівчаток і хлопчиків. Наркозу в підземеллі не вистачало для російських арійців, тому на чурок його витрачати ніхто і не збирався. Хоч вони і вмирали в ході наукової діяльності, але Метро поповнювало нові і нові примірники для дослідів. Шестирічна дівчинка без кришки черепа і мама, що колупається пінцетом десь у мізках ще довго снилися вже дорослому хлопцеві.
Після захоплення їхньої станції, загибелі матері Ігоря, як фашистського сина, хоч і залишили жити, але всі вважали виродком. Єдиною людиною, що ставився до нього нормально, був старий радіомайстер, що й став Ігоревим вчителем.
В ході міжстанційної операції «Цивілізація» саме Ігореві вдається почути радіосигнал з далекого невідомого Мінська. Його як радиста включають у склад об'єднаної команди москвичів. На честь колишньої міжнародної організації ООН [5] загін назвали унівцями.
До Мінська унівці дістаються на надсекретному урядовому вертольоті «Камбала» із ядерним реактором. Прямо на борту вертольота їх вже чекають пригоди.
Мінськ. Початок[]
Розроблене в лабораторіях Пентагону Воно в хвилі першого удару попало в Мінськ. Самодостатній монстр, не позбавлений інтелекту, може поділятися на безліч часток, живиться будь-якою білковою їжею. Найбільше полюбляє людські мізки, бо з нейронів здатне зчитувати інформацію. Телепативно Воно підтримує зв'язок з іще більш потужним монстром, яке в книзі Метро 2033 описане як Кремлівська жижа.
Воно мало не захопило вертоліт. Загонові унівців ледве-ледве вдається знищити монстра.
У сховищі на Поверхні бійці знаходять загиблу сталкершу і листа від неї: саме ця молода жінка надсилала радіосигнали з Мінська, один з яких і був запеленгований Ігорем.
Рятуючись від лісників, унівці попадають в підземний Муос.
«Держави» Муоса[]
Подорож починається з Партизанських станцій. Чому партизанських? Американці із бази, дислокованої в Литві, дізналися про мінське метро і на семи вертольотах почергово перекинули частину особового складу під Мінськ. Загарбники жорстоко розправилися із захисниками станцій [6] Так в Муосі виникла Америка.
Американці ввели саме дике рабство. Проте, не такий народ білоруси, щоб терпіти довго наругу над собою. Ці люди довго залишаються «поміркованими», проте, не потрібно ніколи «наступати на хвіст» цілому народу. Під проводом діда Талаша [7] загін мінчан Поверхнею дістається Америки. В ході рейду відбивають ряд станцій. Так виникли Партизанські станції.
Окрім того є Центр із своїми УЗ-1 - УЗ-9 [8]
Герої[]
- Ігор
- Дехтер
- Ганна
- Світлана
- Талаш
- Дмитро Остромецький — Слідчий, направлений на врегулювання ситуації зі стрічковиками.
Виноски[]
- ↑ Мінське Управління Оборонних Споруд
- ↑ Продовженням є Муос. Чистилище
- ↑ Такі-собі нью-буржуа
- ↑ Останній Президент Білорусі
- ↑ З їх абревіатурою UN — об'єднані нації
- ↑ У нападників було повно вогнепальної зброї, в той час як захисники мали лише холодну; із метальної зброї в моду поступово входили арбалети
- ↑ Це шанобливе прізвисько старий дістав на честь білоруського героя-партизана з Другої світової
- ↑ УЗ — рос. уровень значимости — фактично введена кастова система, де перший рівень мають Учені із Вченої ради, дев'ятий мутанти і «злочинці», яких «демократична цивілізація Муоса» живцем спалює на Поверхні, примушуючи обробляти картопляні поля
* Книги серії Всесвіт Метро 2033 * |
||
|---|---|---|
| Книги Всесвіту Метро | ||
| Глуховський Дмитро | Метро 2033 ξ Метро 2034 ξ Кінець дороги |  |
| Антонов Сергій | Темні тунелі ξ В інтересах революції ξ Непоховані | |
| Буторін Андрій | Північ ξ Північ-2 ξ Північ-3 | |
| Глумов Віктор Левицький Андрій |
Діти сектора. Сектор 4 | |
| Дьяков Андрій | До світла ξ В морок ξ | |
| Зайцев Сергій | Санітари | |
| Калашников Тимофій [1] | Виворіт світу | |
| Калінкіна Ганна | Станція-привид ξ Царство щурів | |
| Мельников Руслан | Муранча | |
| Москвін Сергій | Побачити сонце | |
| Палій Сергій | Безіменка | |
| Петров Захар | Муос-1 ξ Муос-2 | |
| Шабалов Денис | Право на силу ξ Право на життя | |
| Шакілов Олександр | Війна кротів | |
| Шимун Врочек | Пітер | |
| Неопубліковане | Відступник | |
| Інше із Всесвіту Метро 2033 | Список книг Всесвіту Метро | |
Шаблон:КнигиМетро2033[]
- ↑ Калашников Тимофій - псевдонім авторського колективу
Все про Муос |
||
|---|---|---|
| Муос-1. Держави |
Муос-1 • Партизани • Америка • Центр |   Обкладинка книги   Продовження: Муос. Чистилище |
| Недержавні поселення | Нейтрали • Ліс • Світлі дигери • Стрічковики • Темні дигери | |
| Герої Муоса-1 | Ігор • Світлана • Батура • Дехтер • Анка • Бульбаш • Земляни • Купчиха • Марго • Остромецький • Родіонов • Талаш • Унівці • М'ясник і Остапа | |
| Антигерої Муоса-1 Вороги |
Бенеефівці • Драйв • Майка • Ліс • Лісники • Стрічковики • Стрєльцов • Темні дигери | |
| Техніка і озброєння | Камбала • Сікачі | |
| Дружні створіння | Нопси | |
| Муос-2. Держави |
Муос-2 | |
| Герої Муоса-2 | Віра • Павук • Фойєр • Перший слідчий | |
| Антигерої Муоса-2 Вороги |
Чистильники | |
| Їх нема в Муосі [1] | Бандерівці | |
| Інше по темі | Озброєння та екіпіровка персонажів μ Муоні μ Сайт Муоса | |
Шаблон:Муос[]
- ↑ А могли би і бути