Майка

Майка — маленька шестирічна дівчинка-сирота, до якої дуже прив'язалася Світлана

Значно пізніше виявилося, що все це підлаштували стрічечники, і сама Майка теж є розвіжником стрічечників.

Покидаючи Першотравневу

Радист, навпаки, йшов з цієї станції розчарованим. Він соромився зізнатися собі в тому, що з нетерпінням чекав відбою на станції. Він зі Світланою зайняв вільне житло. Але та притягла з собою Майку, та ще й поклала її між собою і Радистом.
Взагалі, з появою Майки Радист став відчувати себе зайвим для Світлани. Позбавлена можливості мати своїх дітей, Світлана знайшла об'єкт для втілення свого материнського інстинкту. Вона доглядала за дівчинкою, а та всіма силами відповідала їй на ласку. Якщо вона згадувала про Радиста, то тільки за тим, щоб він що-небудь приніс для Майки або в чому-небудь допоміг їм з Майкою.

Коли обоз збирався відходити, дівчинку хотіли залишити на Першотравневій, щоб потім її повернути на Пролетарську або на Тракторний. Але вона підняла галас і неочікувано почала рватися до Світлани, захлинаючись плачу і вигукуючи: «Мама! Мама!». Хтось з Первомайців намагався утримати дівчинку, але та покусала воїну руки, вирвалася і зависла на руках Світлани.
Світлана зажадала, щоб дівчинку залишили їй. Урядовці почали відмовляти її, стверджуючи, що майбутній перехід дуже небезпечний для дівчинки, але Світлана заявила, що Першотравнева - не менш небезпечна, і що без дівчинки нікуди не піде. Світлані дозволили узяти дівчинку, занадто вона була важливою людиною в їхньому поході.

Ось і тепер Світлана на Радиста, який, злобно і важко пихкаючи, крутив педалі, навіть не дивилася, а йшла поряд з Майкою, що сиділа на дрезині, і про щось із нею ласкаво шепотілася.

Викриття

Світлана, нічого не розуміючи, ласкаво звернулася до дівчинки:

- Майка. Ось батько твій. Ти ж так його побачити хотіла.

- Мама, я боюся його. Він хоче мене вбити. Він божевільний.

- Що ти таке кажеш, дурненька..., - Світлана хотіла підійти до Майки, але Радист відсунув її і підійшов до дівчинки сам. Майка пронизливо заверещала:

- Ні-і!.. Йди!

Радист хотів її схопити, але вона, спритно вивернувшись, прокусила до крові його руку. Від несподіваного болю він відступив на крок. Світлана, схопила Ігоря за плечі і злякано зажадала:

- Ігор, не чіпай її! Що з тобою таке?

Дівчинка, користуючись моментом, прослизнула повз Ігоря і Світлану і побігла до виходу з основного приміщення. Вже на виході її схопив Юргенд. Майка закричала:

- Захистіть мене! Він божевільний! Він ледь не вбив мене!

Юргенд, міцно тримаючи дівчинку, яка далі виривалася з його рук, вимовив:

- Посланий?

- Юргенд, подивися їй потилицю.

Майка істерично билася, намагаючись вирватися з рук, але підбіг ще один дигер і вже тримав її за тулуб. Юргенд повернув дівчинку і підняв волосся з її потилиці.
Радист підійшов. На шиї дитини, як раз на межі волосся, проходила ледь помітна біла смуга - слід від майстерного хірургічного шва. Юргенд підняв очі:

- Вона - стрічковик?

- Вона погубила наш загін.

Два дигери поклали Майку, що звивалася вужем, на підлогу. Юргенд блискавичним рухом вихопив сікач і приставив вістря шипа до шиї дитини. Дівчинка сіпнулася, хребет її зігнувся, на губах проступила піна, очі були повні жаху:

- Не тре-ба!

Радист тримав зі всієї сили Світлану, яка рвалася до Майки:

- Не чіпайте мою дочку! Не вбивайте її!

Юргенд відповів:

- Світлана - вона стрічковик. Ти знаєш, що це означає.

- Вона мо-о-я до-о-нька!

Юргенд звернувся до Радисту:

- Посланий?

- Роби, що повинен робити.

Юргенд впевненим рухом вістрям сікача зробив надріз на шиї вже хриплячої Майки, швидким рухом двома пальцями дістав звідти хробака і кинув його до ніг Світлани. Дівчинка відразу обм’якла.

Радист, відпустивши Світлану, зі всієї сили наступив ногою на хробака. Світлана, ридаючи, підбігла до Майки і схопила її на руки. Дівчинка спокійно дивилася в очі і ледь рухаючи синіючими губами вимовила:

- Мамо.. прости Майку... я тебе...

Майка зітхнула останній раз.

Шаблон:Муос

Книги серії Метро 2033‏‎