Іржа

Іржа — так козаки, вони ж нацики, з Метро-Січі назвали дивну мутацію, що зжерла усі металеві речі на підступах до станції; стрічки патронів з кулеметів йшли не те, щоб на вбивство мутантів, а просто їх підгодовували металом...

Сайгон воює з іржею

Їх було шість штук. По головах точно не варто рахувати через відсутність голів.
Шість безформних грудок різних відтінків іржавого - від помаранчевого і жовтого до темно-бордового. Всі різні. Особливі. Виповзки та пацюки - точні копії один одного. Ну, з варіаціями. А ці...
У цих істот не було очей, вух та ротів. Кінцівок Сайгон теж не помітив.
Найбільше вони були схожі на великі купи... ну, того самого. Це ж яку тваринку так перекрутило радіацією і бактеріологічними щепленнями? Є версії? У Сайгона - жодної.
У тунелі не залишилося кабелів і металевих шаф - мутанти все зжерли. Стіни покривав іржавий наліт, досить твердий і пружний на дотик, ніби гумовий. Якщо б Сайгон перед походом не закинув за воріт три по сто перцівки, він ні за що б не доторкнувся до стіни. Але ж закинув, спасибі гетьману. Святошинець подивився на непочату пляшку і зітхнув. Мабуть, поки б треба утриматися...

До його великого полегшення, мутанти не виявляли до нього інтересу. Чи То змовилися ігнорувати людину, чи то дійсно не помічали. Вони були дуже зайняті. Чим?
Якщо Сайгон правильно зрозумів, то вони... злучалися, якщо так можна сказати про дію, яку виробляють шість осіб одночасно.
Репродуктивний процес вимагає граничної концентрації. За цим цікавим заняттям краще б нікого не заставати, Сайгон по собі знає. Одного разу Мітька Компас з флягою смаги вирішив зазирнути до товариша з особливою пропозицією. У підсумку Мітька позбувся зуба, а Сайгон - нерозлучного товариша по чарці. Потім вони помирилися, але осад залишився.

- Винен, вибачте... - Сайгон позадкував, намагаючись не привертати уваги.

Але тут його нога потрапила у виїмку у підлозі і він впав на спину, боляче вдарившись потилицею. І звичайно ж, видав кілька гучних висловлювань. Що характерно, пляшку при падінні він притиснув до грудей - не розбив. Ось що значить правильно згрупуватися! Пампушки теж вціліли. А ось сукупність з шести грудок розпалася. Вух у мутантів не було, але ж, чорт, почули.

- Гей, ви чого? - Сайгон так і сів, не знаючи, бігти йому під кулі НСВТ або гинути смертю хоробрих прямо тут.

Грудки повільно наближалися.
А Сайгон раптом згадав Майора, його повчальний тон:
«Якщо не знаєш, що робити, є два варіанти: робити хоч що-небудь або не робити нічого. І те й інше застосовується, поки шукаєш вихід з паршивої ситуації».
Сказавши це, Майор чомусь завжди реготав.
Сайгон досі не в курсі, пожартував наставник або ж мудрість його була настільки велика, що залишалася незбагненна для непосвячених.
Як би то не було, не гріх скористатися порадою легендарної особистості. Не робити нічого - те, що потрібно.
Сайгон закрив очі, розслабився, його подих сповільнилося, серце ледь билося. Справжній мародер вміє керувати своїм тілом. Сайгон не справжній, але все таки він дещо почерпнув із уроків наставника.

Кволі холодні відростки торкалися обличчя святошинця, потилиці і кистей. Всі відкриті ділянки шкіри піддалися ретельному вивченню мутантів. Тільки дивом Сайгон примудрився зберегти нерухомість каменя. Граничний спокій, тільки спокій...
Чорта з два залишишся спокійним при такому розкладі! Безформні тварини, тебе які оточили, ось-ось спустошать твою кровоносну систему... Як тут не хвилюватися?!
Дихати, мати їх, глибше?
Сайгон багато разів чув байки про вампірів, які живуть у темряві і страждають світлобоязню. Іржа — ті ж вампіри, якщо розібратися, тільки нефотогенічні.
Ще одна відмінність: іржі світло прожекторів біля блокпосту ніякої шкоди не заподіювало.
А що, якщо атакувати з допомогою християнського розп’яття?
Легенди запевняли: проти вампірів це найбільш дієвий засіб, як і свята вода. Ось тільки з релігією у Сайгона стосунки не склалися. Вся його релігія - у шрамах на спині.

Хоча нині б саме час подумати про душу.
Ей, хто-небудь, прийміть сповідь Сергія Кіма, у світі більш відомого під прізвиськом Сайгон!
Еге ж, як зазвичай, цілий натовп охочих...
Відставити себе жаліти. Адже порядок, його більше не обмацують. Облапили, значить, мутанти на тому заспокоїлися. Поматросили і кинули.
Ага!
Сайгон обережно відкрив одне око.
І тут же необережно відкрив другий. З переляку.
Він витріщався перед собою, проклинаючи все і вся. Особливо поминав він Фіделя, який втравил його в неймовірну подорож до покинутої станції. Заодно перепало і Лекторів, рятуючи якого він, скромний фермер, вляпався по саме не хочу.
Мутанти продовжували свої ігрища. Ну так Господар Тунелів їм на допомогу, ось тільки...

Тільки чому вони вишикувалися навколо Сайгона, утворивши суцільне, без зазорів, кільце? Угум, тороїд натуральний, а в центрі - людина, остаточно втратла контроль над своїм тілом. Серце доламувало ребра, кров гупала у скронях, дихання почастішало настільки, що можна вже Сайгону, як повітряній кулі, злетіти до стелі.
Конвульсивно подрагивающий тороїд раптом роздувся, наблизившись з усіх боків до Сайгону. Ще з юннатського гуртка Сергій пам'ятав, що багато тварини так роблять - заздалегідь забезпечують потомство їжею. Треба розуміти, що шістьом мутантам Сайгон на один зуб, тільки апетит роздражнити, а ось малюку в самий раз. Або малюкам... І взагалі - людина сама напросилася.

Шлях до перемоги

Усвідомивши, яка доля йому уготована, Сайгон підхопився. І тут же тороїд збив його з ніг і навалився зверху. Маса була ще та: немов під бетонну балку потрапив. Чудово, Сергійко, знищуєш мутантів, дуже професійно. Адже ти обіцяв особисто гетьману Січі... Обіцяного, звичайно, три роки чекають, але все-таки...

Сайгон сіпнувся, намагаючись звільнитися з-під «завалу». Тороїд не ворухнувся. При цьому під шкірою об'єднаної тварини був помітний інтенсивний рух. Ніби щось жваво бігало по колу. Ось набігається, прорве зовнішні покрови - і вчепиться Сайгону в горло.
Рішення його було таким же імпульсивним, як і бажання врятувати Лектора. Він відчув під ременем пістолет і зумів таки витягнути його. Пощастило, одна рука - ліва - залишилася вільна. Дихалося насилу. Нічого, зараз він позбавить себе від страждань.
Пробач, Світлана. Син, прости.
І ти, Фідель, і...
Ствол до скроні. Палець на спуск. Краще відразу здохнути, ніж віддавати життя по краплі...
Тварина всередині тороїда ось-ось вирветься назовні.
Впав - піднімайся, не можеш піднятися - присісти, роби хоч що-небудь. І не плутай долю з дурістю і лінню!

«Потомство» зупинилося як раз навпаки обличчя Сайгона. Удар дзьобом або ще чимось — у тороїді утворилася дірка, маленька, вся в короні тріщин, немов пересохла гума.
Далі зволікати не можна.
Холодний вітерець торкнувся потилиці.

- А ось хрін вам! - Сайгон увігнав ствол пістолета в дірку і натиснув на курок.

І світ навколо нього вибухнув.
* * *
У прямому сенсі вибухнув. Тороїд буквально розкидало по сторонах. Шматки його горіли пекельним полум'ям.
Тут же зайнялася куртка Сайгона, спалахнули штани. Гарячим пахнуло в обличчя, засмерділо паленим волоссям.

Сайгон схопився, впав на спину і покотився, збиваючи вогонь з одягу. Однією рукою він при цьому плескав себе по голові - волосся у нього небагато, зайвого немає.
Боляче. На долоні спухлі пухирі опіків. В очах скакали різнокольорові зайчики - знатний вийшла спалах. Мабуть, і у дорожньому тунелі її бачили...