«Метро 2033»

«Метро 2033»
Дата_випуску	в інтернеті на протязі 2005 - 2007
Автор	Дмитро Глуховський
Місце_видання	в папері у видавництві «Эксмо»
Герої	Артем•Женька та інші
Вороги	Бандити
Мутанти	Бібліотекар
Техніка_Озброєння	Калаш
Продовження	Метро 2034
Примітки	Започаткувала серію Всесвіт Метро 2033

Метро 2033 — постапокаліптичний роман Дмитра Глуховського, що описує життя людей в московській підземці після ядерної війни. Вийшов у видавництві «Эксмо» в 2005 року, і перевиданий видавництвом «Популярна література» в 2007 році. На європейському літературному конкурсі EuroCon роман назвали «Кращим дебютом» 2007 року.

Менш ніж за три місяці тираж перивидання в 100 тисяч екземплярів був повністю проданий, видавництво випустило додатковий 100-тисячний тираж, який був розпроданий менш ніж за рік до травня 2008 року, третій тираж становить 50 тисяч екземплярів. Одна з презентацій пройшла в розсекреченому бункері Міністерства зв'язку РФ на Таганці на глибині 60 метрів. Роман також ліг в основу відеогри Metro 2033.

Світ Метро 2033

Книга розповідає про людей, які залишилися живими після ядерної війни 2013 року. Майже всі події розгортаються в Московській підземці, де на станціях і в переходах живуть люди. Завдяки оперативним діям служб громадянської оборони метрополітен вдалося захистити від радіації: майже на всіх станціях були закриті гермоворота, а в вентиляційних системах активовані протирадіаційні фільтри. Діяли також фільтри для води. Судячи зі всього, в момент загибелі Москви в метро зуміли укритися біля 70 тис. людей. Двадцять років після ядерної війни в метро живе біля 50 тис. людей. При цьому лише половина станцій заселена: частина станцій закинута, частина ізольована обвалами тунелів, частина згоріла. Деякі захоплені істотами з поверхні. В романі війна згадується лише побіжно. В результаті обміну ядерними ударами всі великі міста були стерті з лиця землі.

Жителі метро харчуються тим, що змогли виростити в тунелях. В основному це гриби, що не потребують світла, проте на деяких станціях Ганзи і Севастопольської імперії вирощують також картоплю, помідори та огірки. Також на деяких станціях вигодовують свиней та інших тварин. Ряд станцій забезпечуються електрикою від генераторів різного типу, проте в силу їх малої потужності на станціях часто діє лише малопотужне аварійне освітлення. Більшість предметів побуту (без врахування тих що були в метро спочатку), а також зброя, медикаменти, паливо тощо добуваються багаточисленними сталкерами, що час від часу піднімаються в напівзруйноване місто. В підземному місті діє торгівля, універсальною валютою є патрони, виготовлені ще до війни.

Видання

Книга має декілька редакцій.

• Перший варіант роману, під назвою «Метро» складався з 13 глав (2002 рік) та був розміщений автором на сайті m-e-t-r-o.boom.ru. Текст розділений по главах і по ходу кожної глави є посилання на музику, підібрану та рекомендовану автором для прослуховування під час читання.
• Другий варіант роману — 20 глав (2005 рік). Перероблений і доповнений був розміщений на сайті m-e-t-r-o.ru. Перше видання роману у вигляді книги вийшло 24 жовтня 2005 року у видавництві «Эксмо» тиражем 8 000 екземплярів, і пізніше додатковим тиражем 3 000 екземплярів.
• Друге видання «Метро 2033», в першій редакції, вийшло в 2007 році у видавництві «Популярная литература» початковим тиражем 100 000 екземплярів. В книгу також увійшла перша глава продовження під назвою «?-05-0002Метро 2034».

Сюжет книги

• Кототко викладено в статті Метро 2033/Сюжет книги